Ми з Льошею дружили з 10 класу Ліцею. Разом ходили в походи та на танго, разом шукали себе в житті, почали зустрічатись… разом заснували «Батарейки».
Але влітку 2015 року настав день, який все змінив — я випадково зустріла Льошу на вулиці з іншою дівчиною. Паззл наших стосунків розлетівся на шматки… Я 3 роки збирала себе докупи, щоб почати писати цей текст.
Це чесна наша історія про те, як пройшовши крізь жах, розчарування та нестерпний біль розлучення — стати підтримкою один для одного. Віднайти контакт один із одним значно глибший, ніж будь-коли до цього, і залишитись друзями.
Цикл статей виходить в атмосфері безмежної підтримки Льоші.
Завершальну стаття із циклу «Залишитись друзями» я орієнтуюсь дописати та випустити в 2022 році.
Я поділюсь на своєму досвіді, як всі ці риси, які так хотіла знайти в іншому, мріючи про «другу половинку» – я крок за кроком навчалась будувати в собі, щоб принаймні отримати цей шанс — збудувати дійсно щасливі стосунки.
Щоб бути в цих нових стосунках вже не половинкою. Бути цілим.
Блог Люби Колосовської 